ПЕТРО МІРЧУК
УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ 1942-1952

"На крові тих, що впали на полі бою в обороні рідних хат, семей і населення, в наступі на гестапівські та енкаведівські гнізда й загони, в індивідуальному двобою в час конспіративної підпольної роботи, на крові тих, що замучені по тюрмах і таборах, виросла безсмертна легенда воюючої поневоленої нації, що вогненним смолоскипом горить у серцях і думах народу й освічує шлях у майбутнє. Україна живе й бореться та силою здобуває перемогу. Хай же вічна буде слава впавшим героям, що склали своє життя на жертівнику нації".

(З "Деклярації" Проводу ОУН)

Про автора   (Михайло Стасюк)

Від автора

"Весь порив великих ідей українського націоналізму та вся сила динаміки української Революції знайде своє втілення в українській революційній армії, яка повстане в боротьбі цілого озброєного народу, дасть йому силу й перемогу та понесе ідеї Української Революції, - свободи народів, - поза межі Рідної землі".

(Із "Військових Постанов" ІІ Великого Збору ОУН, квітень 1941 р.)

"... Як над Україною загули мотори важких бомбовозів, а хати здригнулись від реву гармат, прийшов короткий і змістовний наказ:

- В ряд ставай, щоб не було запізно!

Бо не волю довгождану несли в Україну зі заходу чужі полки, а наругу і нову руїну. Згаром попалених хат змазував багряні написи: "Єдіная, Савєтская..." божевільний маляр і брунатною гряззю виводив нові, чудацькі літери: "NUR FÜR DEUTSCHE".

І зловіщо зашуміло над хатами:

- Не хлібом-сіллю, а кулею брунатною гада вітай!

Оживились діброви. Зашепотіли ліси і привітно прийняли в свої обійми новітніх коліїв. Вклонились їм високі дерева й закрили їх своїм віттям перед очима ворога.

У землянках, у тіні кріслатих дерев чистили повстанці кріси й гострили шаблі. А як ніч-мати сповивала темрявою села й міста, виходили вони зі своїх криївок. І супокій ночі прорізували свисти куль. Хтось скрикував в останнє і, вмившись своєю кров'ю, прощався зі світом.

Це українські повстанці розплачувались з катом-наїздником, за грабіж української землі, за стогін болісний катованих батьків і братів, за сльози зневажених матерей і сестер, за збиткування безжалісне над дітьми малими. За руїну.

... Не при станках на чужині, на галерах новітніх, тужливі пісні невольничі співаючи, право на долю раба купувати нам. Отут, у лісі, де дощ змиває голову, а буйний вітер кучері розчісує, а свист куль замість колисанки, отут наше життя. Буйне, вільне, юнацьке! Не зігнем ми по рабськи карк, не схилимо голів у ярма!"

(З підпільних писань)

Частина І: Німецька окупація України

Німецька політика супроти України

Від політичної маніфестації до збройної боротьби

Перші відділи УПА і перші бої

Посилення і поширення боєвих дій УПА

Оборона населення й організування
господарського й громадського життя

Політична зброя УПА

За свободу народів

Під одним політичним проводом

"Коли Ви раз вступили на шлях боротьби зі сталінським режимом, то не на те, щоб перед ним капітулювати, бо з ворогом, що загрожує існуванні нації, треба боротися на життя і смерть. Я впевнений, що зброю, яку одержали Ви з рук нації - не посоромите. Новими методами боротьби, пристосованими до нової обстановки, дайте відповідь ворогові на його наступ".

(Зі звернення Головного Командира УПА)

"...Зникнули захід, південь і схід і в нашу країну нахлинула північ. Збилися докупи білі села й розорані лягли широкі межі, де цвіли чабрик і жовта дівина. Місто сумує згарищами високих димарів і в ньому гомонить чужинецький сміх. У провулках чаїться сторожке око шпига і слабість продажних сердець плює зневагою на наші святощі. Клекотять пільними шляхами ковані вози в піщані землі і в тайгу, де лютує вічна хуга. Мужицький піт всякає в люто зриті залізом скиби й земля родить хліб, що від нього п'яніють зайди. Мре з голоду в безверхій хаті дитина і мати краде по чужих городах лободу. Назорі вистукують кулі кінець дням і скриплять у вихорі високі шибениці. На свіжих ранах від західніх вандалів карбуються нові близни і жах ходить країною, як хазяїн. Заорані лягли в зневазі високі могили й очима мертв'яка нудьгують побиті хулою вікна церков. Чорне гайвороння кружляє полями як метелиця, а дальною пустелею зловіщо виють пси.

Та владно шумить ліс, лякаючи ворогів. Цвітуть синявою і золотом розгорнені прапори й горять на них три вогняні літери, як три пройдені роки: УПА. Знову ходять країною сірі стежі й шукають серця ворога. Наш молодий сміх котиться степами й оживають села. Знову пахне чорна ріля, робзита копитами коня і синя мла дрожить від його іржання. Селянські мозолі затискаються на гладкому дереві рушниць і ліс здригається від молодецького покрику. Малі діти вбирають у свої очі синяву неба й золото осінніх лісів і переказують як молитву: "Я дух одвічної стихії..." На високих костирях палають жертвою святі вогні й країною ходить єдино клич: Народ у боротьбі!.. Зринають на обрій сірі стежі й горить на їхніх шапках золотий Тризуб. Мають на вітрі їхні прапори й кидають синяву й золото на північ і на схід, на південь і на захід".

(З підпільних писань)

Частина ІІ: Друга большевицька окупація

Перехід УПА через фронти

Поворот большевиків

В боях зі спец-відділами МВД-МГБ (1944-45)

Відповідь УПА на большевицькі "звернення"

За поширення протибольшевицької боротьби

Большевики скидають маску

З реєстру дій Української Повстанської Армії в 1946 році

На Закерзонні

Нові форми боротьби

Із збройних дій УПА і збройного підпілля на
українських землях під московсько-большевицькою окупацією

Рейди УПА

Хоч жертви великі, боротьба не припиняється

"Лише військова політика, що спиратиметься на озброєний нарід, готовий уперто й завзято боротuся за свої права, зможе звільнити Україну від займанців та вможливить упорядкування Української Держави".

(Із "Постанов" І Конгресу Українських Націоналістів в лютому - березні 1929 р.)

Частина ІІІ: Організація УПА

До перед-історії УПА

Організаційна структура УПА

Командування УПА

Короткі дані про командирів УПА на керівних постах

Озброєння та господарське постачання УПА

Боєва тактика УПА

УПА і український нарід

ЧАСТИНА ІV: ІЗ ОФІЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ УПА

Присяга вояка Української Повстанчої Армії

Постанова Української Головної Визвольної Ради про визнання дня
14-го жовтня 1942 р. днем постання Української Повстанчої Армії (УПА)
та про встановлення цього дня святковим днем УПА

Відозва Головного Командира УПА в зв'язку з
закінченням німецько-большевицької війни
  (травень 1945 р.)

До Всіх насильно вивезених з України, і Тих, що мусили покинути
Рідні Землі - Братів і Сестер наших, до всіх українців на чужині
  (липень 1945 р.)

До всіх Українських Вояків, що перебувають за межами Батьківщини   (липень 1945 р.)

Короткі вказівки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину   (1945 р.)

Звернення УПА, поширюване між польським населенням Закерзоння в 1946 р.

Відозва Головного Командира до УПА   (липень 1946 р.)

Заява Головного Командування Укр. Повстанської Армії   (25 вересня 1947 р.)

Святочний наказ Головного Командира УПА   (14 жовтня 1947 р.)

Від Бюра Інформації Української Головної Визвольної Ради   (8 липня 1950 р.)

© Репринтне відтворення видання 1953 року (Мюнхен). Книгозбірня "Просвіти". Львівська обл. рада Товариства
української мови ім. Т.Шевченка. Львів 1991. Підготовив до друку Михайло Стасюк. ІSВN 5-7707-0602-3.