"ТІНЬ ДОВБУША ІДЕ ВЕРХАМИ, РИДАЄ РЕВНИМИ СЛЬОЗАМИ"...
Цими словами кінчив поет поему "Гуцульський курінь", оспівуючи епілог визвольних змагань українського народу кінця першої світової війни...
Українські армії перестали існувати. Україна була покраяна, почетвертована розпнята. Народ закутий у неволю, гноблений, визискуваний, денаціоналізований, винищуваний. Глухий світ мовчит "бо благоденствує". Ні звідки помочі, ні крихітки надії. Хто бачив і відчував цей стан по невдачі визвольних змагань українського народу в 1917-20-тих років, тому нераз врізалась до глибини душі болюча правда тих слів поета:
- ТІНЬ ДОВБУША ІДЕ ВЕРХАМИ - ВЕДЕ ПОВСТАНСЬКИМИ ШЛЯХАМИ.
Однак такий стан не тривав довго. В українському народі знайшлась могутня сила життя, яка дозволила йому скоро переболіти всі рани - невдачі визвольних змагань та переламати труднощі неволі й стати на шлях нового відродження. В Україні виріс під ворожими окупаціями новий визвольний революційний рух, який провадив український народ через боротьбу до свойого визволення, до самостійности й державности. Тінь Довбуша, що "Йшла верхами й ридала ревними сльозами" скоро почала міняти свою постать... Зникли сльози, вмовкав голос болю, а на ремені з'явився знову кріс. Піднялась наново збройна боротьба.
У вирі другої світової війни український народ взяв знову за зброю і створив Українську Повстанську Армію. Тінь Довбуша, тінь Гонти і Залізняка, Хмельницького, Кривоноса, й Павлюка повели Україну знову повстанськими, гайдамацькими, козацькими шляхами, визвольної всенародньої революційної боротьби. Піднялось велике збройне повстання проти німецьких і большевицьких окупантів. Проти величезних, модерних армій, німецько-гітлерівської і московсько-большевицької, станула повстанська армія українського народу, революційна, партизанська, узброєна тільки тим, що здобула сама на ворогах. Піднялась нерівна, єдина в світі війна поневоленого народу проти двох наймогутніших модерних армій і світових потуг. Це вже не короткий, несподіваний зрив, де ділає головно заскочення ворога, не нагле повстання, але довга, завзята криваво масова боротьба, прямо війна, яка триває щей сьогодні на порозі 1947 р. У 8-му році від часу вибуху другої світової війни, в другому році після її закінченя... Тільки цей один факт говорить уже само собою дуже багато про її розміри й її завзятя. Ця боротьба і ця війна, цей новий визвольний зрив українського народу, що зв'язаний з ім'ям УПА, щодо своєї масовости й ідейної революційної натуги, можна сміло сказати немає собі рівного. Прикладів такого масового, всенароднього, революційного підйому, завзяття, посвяти й жертвенности в боротьбі можна шукати хіба лише в одній козаччині. Хто сам не бачив, хто сам не брав участи й не пережив цього всенароднього революційного підйому, завзяття, той ніколи його не зрозуміє, і тому важко зрозуміти навіть цей факт, як ще сьогодні можливо провадити поневоленому народові таку довгу й таку широку збройну боротьбу проти величезних модерних армій, перед якими дрижить і гнеться мало не цілий світ. Тайна цієї сили саме у факті от цього загального, масового, всенароднього революційного підйому фанатичного беззастережного віддання українських народніх мас ідеї Вільної Самостійної України, для яких вони виконували й виконують чини масового героїзму, посвяти й незвичайної витривалости.
Щоб цей великий моральний капітал здобутий у боротьбі, не пропав, щоб він був джерелом ще більшої сили й вирощував нові кадри й нові прийдешні покоління на дальшу боротьбу за цю велику безсмертну ідею, що народ за неї пролляв і проливає стільки крови, друкуємо оцю книжечку нарисів із бойових дій УПА.
Ця книга нарисів, це не є звичайний художній твір. Ані навіть репортажі опрацьовані вправною письменницькою рукою. Це радше книга документів, бо це майже виключно матеріяли зі звітів й описів самих стрільців УПА про терор окупантів і збройну боротьбу УПА. Писані вони безпосередньо у розгарі боротьби, на коліні, на пеньку, в лісі, у полі, в бункері-криївці, глибоко під землею. Тому, може буде в них немало різних недомагань, так під художнім як і під багатьома іншими оглядами. Але за те буде в цій книзі одне найважніще буде правда. Бо всі описи зібрані в цій збірці, це правдиві факти взяті з життя, передані очевидцями, творцями і учасниками даних подій, писані дрижачою ще від бою рукою стрільця.
Не віддасть ця збірка рівнож повного образу нашої сучасної боротьби.
Бо це лиш перша збірка, гейби перший том. Як що побачит світ ще й далі подібні збірки, до яких вже є частинно виготовлені, й готовлятьсяі дальше, численні матеріяли з обсягу цілости боротьби на всіх українських землях, тоді цей образ буде повніший.
А тимчасом, хай і так іде ця книжечка в світ, хай буде скромною пам'яткою тим, які ці геройські діла, що тут описані, творили, і хай кріпить та будує сили на дальшу незломну боротьбу.
Слава Україні!
С т о я р