Зорян

ДОРОГИМ НЕЗАБУТНІМ ТІНЯМ

(Звіт зі Свята Героїв, відсвяткованого дня 24.V.1946 р., в год. 22-ій)

Посередині лісової поляни на високих щоглах, колисані леготом весняного вітру, маяли гордо прапори. Між щоглами на тлі килима портрет сл. п. Полковника Є. Коновальця, удекорований мережаним рушником. У віддалі трьох метрів від декорації стояла майстерно оформлена і дбайливо прибрана могила з березовим хрестом та Тризубом в терновому вінку. Під хрестом уложено таблицю, на синьому тлі якої видніли золоті букви: "Тернистий шлях Ви пройшли, а розпочате Вами Діло закінчимо ми!" По боках два ряди висаджених ялинок. Цілість декорації освічували два смолоскипи і дві великі ватри.

Був сумерк. На поляну входять один за одним відділи УПА - У2, У4, У7, вишкільна сотня підстаршинської Школи ім. полк. Коника, НСБ, члени РОсередку та "молода сотня" дітей під командуванням "сотенного" Любка, узброєна в дерев'яні кріси, кулемети, автомати, гранати, пістолі і "обов'язково" шаблі. Відділи уставились в чорирьокутник, посередині якого стояла "сотня" дітвори.

Стемніло. Запалахкотіли смолоскипи і ватри. Падуть перші накази і команди. К-ри відділів звітують поручникові Г., який відкривав свято. Політвиховник Євген виголошує молитву українського Революціонера. Опісля полевий духовник УПА о. Пластун відправляє панахиду при співучасті стрілецького хору під диригентурою к-ра Залізного. По панахиді виховник Зорян відчитує зміст "Мови на похороні гетьмана Богдана Хмельницького", виголошеної секретарем Запоріжських Військ - Самійлом Зоркою. По святочній промові виховника Євгена присутні вшановують память Героїв двохвилинною мовчанкою. Опісля слідує чергування декламацій і пісень.

Під кінец свята виховник Євген виголошує кілька гарячих слів, підкреслюючи вагу сучасної боротьби, як продовження святого діла, розпочатого нашими славними предкими, яке зможемо завершити перемогою тоді, коли твердо й незломно будемо йти вперед з твердою вірою в святість Великої Справи. Свято закінчено відспіванням Національного Гимну.