Євген

БІЙ У С. ВОЛЯ КРЕЦІВСЬКА

По цілонічному марші відділи У4 і У7 та сотня підстаршинської Школи задержались дня 28. V. 1946 року на постій. Біля 6-ої години рано від сторони с. Доброї почули ми стріли. Заряджено гостре поготівля. Нагло заграв кулемет нашої застави від сторони присілка Пила. До села підходило ВП. Негайно на наказ к-ра Б. всі три відділи заняли становища вздовж села, поклавши з протилежної сторони застави. Ворог вже був досить близько. Ми рушили в атаку. ВП при першому нашому натиску кидається до втечі, залишаючи в придорожніх ровах трупів, ранених, зброю і виряди. Найбільшою одчайдушністю в наступі пописався підвідділ лемків, учасників підстаршинської школи, під ком. к-ра Приспіва. Вони так "припекли" польських большевиків, що ті просили наших селян, щоб їх скрили в хатах або на поді. Підлі бандити пригадали собі тоді про Бога і розпучливо просили наших селян: "На мілосьць боскон, чи єстесьцє поляци, чи українци, сховайцє нас, буйцєсєн Бога! Згінєми!" Два "богатежи" вдались у полон. Їх після пропагандивної підготовки звільнено. Це викликало опісля в околиці позитивний відгомін. Звільнені полонені дістались до м. Сянока і довго переповідали свої пригоди, не знаходячи границь здивування, які то добрі люди, і як гарно убрані та озброєні ті українські повстанці.

Коли ми, переслідуючи втікаюче ВП загнались були аж поза село Семушову, полякам почала наспівати допомога. Надлетіло два літаки. Нам не було доцільно переслідувати дальше ворога й ми почались завертати на свої попередні становища. В міжчасі один літак приземлився і, зауваживши наші рухи, почав обстрілювати наші становища. Те саме зробив і другий літак. Ми поволі почали підсуватися до ліса, віддаленого около 1500 м., а кулеметчики вже приготовились до обстрілу літаків. Одначе літаки відлетіли. Бій був закінчений о годині 7.30. Здобуто один кулемет, 2 кріси, осідланого коня і інші речі. Власних втрат не було. По стороні ворога було, як ствердила розвідка, біля 22 вбитих і багато ранених.