ЗА УКРАЇНУ

Опис події в місті Люблині (Польща)

27.ІV.1946 року о годині 8.30 в 7-ій комп. п. п. інспекційний скликав вояків ВП в півколо і привів перед них арештованого українця, що мав зв'язані взад руки - дротом. Зібраним представив його як "бандеровськєго гершта", що вже сидить два місяці в арешті і не хоче сказати, як він називається і яке його псевдо. Після цього спитав присутніх: Може хтось має до арештованого якісь жалі, "болєсьці", то хай тепер йому віддасть.

До 30 вояків кинулось і почало його копати (всього було на збірці около 250 польських вояків).

Арештований упав на землю і промовив тільки ті слова: "Хай живе Україна!"

Старшина сказав: "Досць тего, здиха, а єще кшичи нєх жиє". Наказав йому підвестися. Скатований в'язень не мав сили. Другі вояки "поставили" його на ноги. Він тоді попросив дозволити йому сказати до зібраних хоч 5 минут. Всі кричали "ні", але один майор позволив. Тоді він промовив: "Гляньте на сонце, що виглядає з-за хмар. Воно буде свідком історії того, що діється з українцями. Я знаю, що я гину за свій народ і за Україну. Хай живе Україна!" Деякі стали йому перебивати та копати й бити.

В часі смертельних ударів було чути щораз слабше тільки: "Хай живе Україна! Хай живе..."

Так загинув під побоями червоних польських вояків 7 комп. п. п. Безименний борець за Ідею Вільної Самостійної України. Арештованого, мабуть уже неживого, вкинули на машину і повезли в невідомому напрямі.

Арештований виглядав: середнього росту, брунет, чорний заріст. Зачіски не можна було розрізнити, бо її збурив інспекційний, коли тягнув арештованого за волосся представляти зібраним. Мав німецьку уніформу, допасовану до стану, довгі штани в черевиках. Одна підошва відорвалася. Був дуже блідий, років 29-30.

* * *

Так по-геройськи гинуть тисячі вірних, невломних синів України, в боротьбі, у боях, на муках. З їхньої Святої Крови - виростуть месники, виросте помста і виросте нове вільне життя!

(Подав очевидець)